Львівська легенда для VolNa

Про дахи і машини

Тим що у Львові живе останній дракон, нікого не здивуєш, та є у місті таємні мешканці про яких майже ніхто не знає.

Колись у давні часи, коли ще дракон літав над Замковою горою і відбивав сонячне проміння своїми золотими боками, а кава була смачнішою і міцнішою, жили веселі і добрі-добрі чарівники сажотруси з густими бородами, добрим усміхом і павутинкою зморшок від посмішок довкола очей.

Кожен день з самісінького світанку, тільки-но у небі згасала остання зірочка, вони оглядали і прочищали від сажі комини і димарі в кожному львівському будинку. І той будинок в якому вони похазяйнували, відразу ж освітлювався, наповнювався теплом, радістю і добром. Люди з самого ранку вставали веселі, усміхнені, привітно віталися один з одним, а також виглядали на вулицю і вітали перехожих, і всі ділились посмішками і кавою. Місто наповнювалось розмовами і пахощами.

Та щоб встигнути вчасно зазирнути в кожен будинок і нікуди не запізнитись, чарівникам-сажотрусам потрібно було швидко пересуватися і для цього вони мали чарівний автомобіль на якому вони літали від одного димаря до іншого і всюди був лад.

Та часи змінились, і коминами вже майже ніхто не користується.

І тому чарівники-сажотруси живуть зараз в Домі з іншими легендами. Вечорами сидять на даху де стоїть їхній чарівний автомобіль, п*ють чорну як сажа каву поряд з якою найміцніша львівська кава втрачає впевненість. Пліткують з драконом який вже майже нікуди не літає, а сидить в кріслі-гойдалці огорнений клітчатим шаликом, читає прозу крізь круглі окуляри і пускає мильні бульбашки які веселкою розлітаються над містом.

Але не думайте що чарівники-сажотруси залишили свою справу, звісно ні, як і завжди перед світанком вони облітають на своєму чарівному автомобілі місто і дивляться щоб людські серця були чисті, а думки прозорі та добрі:)