пʼятниця, 27 серпня 2010 р.

Есть город на Неве

Питер - не мы, не мы, Питер нас выбирает,
остальные живут в другом граде,
бродят в многоэтажном тысячеглазом стаде©


Санкт-Петербург - місто, яке я ніколи не забуду, і в яке хочеться повернутися. Це місто, в якому палаци змінюються будинками, а будинки нічим не поступаються палацам. Кожен будинок у Пітері - унікальний своєю красою і неповторністю, ніжні кольори, вигадливі барельєфи, дивовижні орнаменти, найкрасивіші скульптури (чого тільки варті приборкувачі коней що прикрашають собою міст), ажурні балкони прикрашені лебедями, колони - вишуканість, елегантність та інтелігентність у всьому.

Де переплітаються міць фортеці, твердість граніту і простір площ.




Величні храми, тиша і спокій монастирів, ченці, що годують голубів на містку біля річки, і кожного разу не втомлюєшся дивуватися красі архітектури.
Найкрасивіші парки, чисті і нарядні, підстрижені дерева, білі лавки, акуратні газони на яких із задоволенням сидять і відпочивають люди. Простір Марсового поля.




Нева омиває його, тікаючи в вулички, оживляє фасади будинків і тротуари. Безліч витіювато прикрашених маленьких містків перескакують з одного берега на інший. Так низько над водою, але під такими містками запросто проходить прогулянковий кораблик. Починається денна гра сонця, води та каменю, виблискують відблиски на фасадах будинків, які відбиваються у воді. І на вічну стоянку поставлено крейсер Аврора.

Прогулянка на кораблику по Неві приносить величезне задоволення і можливість по-іншому побачити Місто









Нічний Петербург - окрема історія. М'яким світлом висвітлюються фасади будинків і палаців, світло красиво відбивається у воді.






Гуляти по Петербургу можна цілодобово, потрапляючи в це місто, про сон забуваєш абсолютно.

Ніч дарує відчуття казки і свята, чого тільки варте відкорковування пляшки шампанського на набережній коли починають розводити перший міст .

У Пітері є безліч можливостей загадати бажання але всі бажання забуваються, залишається тільки величезне щастя від того що ти знаходишся Тут.

5 коментарів:

VolNa: сказав...

В детстве в общей сложности шесть лет вместе с родителями жили в Ленинграде. Теперь только каждый год собираемся туда поехать :(( Тяжелые на подъём, однако!

Жили в самом центре...набережная Фонтанки... рядом с местом, где швартовалась Аврора работала моя мама...на каток ходили в Юсуповский парк... салют ходили смотреть на Дворцовую площадь...
Нет, непременно надо ехать!

Спасибо, Мандрiвниця!

Артур Контрольоров сказав...

как все интересно начиналось - прогулки вдоль каналов, протягивающих к тебе свои серые руки

и как все банально закончилось - бухалово у парапета
:))

очень романтичный женский взгляд на питер получился

достоевский, например, не преминул бы запечатлеть грязь, кислый запах и мрачный колер обратной стороны петербурга
:)

VolNa: сказав...

Ну, Дабрыныч, какой вы, однако сегодня... не романтичный! В петербургских парадных, действительно, ужасно пахнет котами и к дворам-каменным колодцам тоже привыкнуть надо. И всё же, это один из самых красивых городов мира! Думаю, что в глубине души вы с этим согласны тоже...

Артур Контрольоров сказав...

и ни в какой глубине души... а очень даже снаружи души я с этим согласен :)

Мандрівниця сказав...

Дабрыныч, а как же, надо же было закрепить красоту увиденного:)))