тепло-тепло

....Люблю осінь, але дуже не люблю холод...

Захотілось тепла.. такого, знаєте, сердешного, м*якого, щирого..
Пісні гурту "Самі свої" це наче тепла хвиля щирих, справжніх почуттів, слухаєш їх, і віриш кожному слову, приємно... в них є вітер що гойдає степові трави... є гори омиті теплими літніми дощами.. роса на квітах... яскраве сонце.. птахи в безмежному небі... сила людського Дух, честі... мудрість Землі... краса любові..

Його вірші хочеться читати в голос серед безмежної краси природи, бо вони дуже пасують до неї, а пісні слухати осінніми вечорами і тепло-тепло..

Боже, як хочеться бути собою
після розхристаних і спалених днів
після падіння і втечі із бою
бути собою, бути собою...

Коли вже розділено тіло з душою,
коли розподілено дітям і внукам
ніхто не згадає якою ціною
бути собою, бути собою...

Або проти води, або знов за водою
я втікаю в поля, в свій загублений рай,
де цілується небо з нивою золотою
бути собою, бути собою...

І коли поведуть на сміх перед юрбою
тричі ти відречешся ще до першого півня.
я за правду святу покладу головою -
бути собою, бути собою...
бути собою, бути собою...