Мені шкода тих людей, хто відкрив життя раптово. Кого "осяйнуло" в одну мить, в чому ж суть того життя. Мені ще більше стає шкода тих,хто після цього відкриття не захотів жити. Погоджуюся з Достоєвським.
тут мне вспомнилось, дядька один разумный говорил, что: "Наша жизнь имеет предел, а знанию предела нет. Имея предел, гнаться за беспредельным гибельно. А пытаться употребить в таких обстоятельствах знание - верная гибель".
буквально вчера наткнулся на мысль у шевчука в "тінях зникомих":
"Чи ж справді є таїни, призначення яких бути нерозгаданими? Гадаю, тільки одна. Це – Бог. Решта таїн розгадуються, коли виникає потреба в їхньому змісті; без живої потреби таїна в часі гине нерозгадана, а не тому, що її призначення бути нерозгаданою".
5 коментарів:
Объяснения Ипполита - найкраща частина усього роману. Як на мене, то тільки одна ця частина "Ідіота" варта усієї творчості Достоєвського.
Мені шкода тих людей, хто відкрив життя раптово. Кого "осяйнуло" в одну мить, в чому ж суть того життя. Мені ще більше стає шкода тих,хто після цього відкриття не захотів жити.
Погоджуюся з Достоєвським.
ниточка дней все не кончается
мы бусы на ней
мы бьемся как рыбы в стекло...
:))
зы. дальнейший текст уже потерял свою актуальность
:))))
тут мне вспомнилось, дядька один разумный говорил, что:
"Наша жизнь имеет предел, а знанию предела нет. Имея предел, гнаться за беспредельным гибельно. А пытаться употребить в таких обстоятельствах знание - верная гибель".
буквально вчера наткнулся на мысль у шевчука в "тінях зникомих":
"Чи ж справді є таїни, призначення яких бути нерозгаданими? Гадаю, тільки одна. Це – Бог. Решта таїн розгадуються, коли виникає потреба в їхньому змісті; без живої потреби таїна в часі гине нерозгадана, а не тому, що її призначення бути нерозгаданою".
(сохранена орфография автора)
Дописати коментар